|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Літо в піонерській краватці (повне видання з картою)
Юра повертається до піонерського табору своєї юності через двадцять років. У руїнах минулого він сподівається знайти шлях у теперішнє — до людини, яку колись кохав. Ця історія про те, що в минулому не все було гладко, правильно і безлико. Що були переживання, пристрасті, потяг і почуття, які не вписувалися в рамки моралі на шляху до «світлого майбутнього». І що це майбутнє виявилося не таким уже й світлим.
Про що мовчить ластівка (повна версія з картою)
«Що б не сталося, не втратьте одне одного. Що б не сталося, не втратьте себе», — обіцяли вони в далекій юності. Не здійснилося.
Але Володя і Юра через двадцять років змогли знайти шлях назад — до свого кохання. Чи можливо побудувати своє майбутнє на руїнах давно забутого минулого? Чи, можливо, краще дозволити йому померти, зробивши його по-справжньому цінним?
Симфонія тиші
Попри все, що з ними сталося, Юра і Володя вирішили дати шанс своєму коханню і жити разом у Харкові. Але тиск, пов'язаний із необхідністю жити в таємниці, дедалі сильніше гнітить Юру. Музикант впадає у творчу кризу, яку намагається втопити в алкоголі. Володя робить усе можливе, щоб вивести Юру з депресії. Однак незабаром він розуміє, що зможе знову знайти себе, тільки повернувшись до більш ліберальної Німеччини. Невже це кінець їхніх стосунків? Чи Володя готовий залишити все в минулому і почати з чистого аркуша?