|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
«Історія, по суті, мало чим відрізняється від переліку злочинів, безглуздих вчинків і нещасть людського роду», — констатує британський історик Едуард Гіббон (1737–1794) у головній праці свого життя — масштабному творі про занепад і руйнування великої Римської імперії.
У цій новаторській і водночас провокаційній для свого часу книзі автор простежує процеси, що відбувалися в римській державі та суспільстві, від розквіту Імперії до падіння Константинополя у 1453 році, яке ознаменувало її кінець. Незважаючи на тривалу й запеклу полеміку щодо «антирелігійних» поглядів Гіббона на зародження і поширення християнства, його праця досі входить до корпусу класичних творів для вивчення цього періоду в західних університетах.