Книга "Афоризми. Життєвої мудрості" Артур Шопенгауер

«Афоризми життєвої мудрості» спочатку публікувалися у першому томі збірки «Доповнення та пропуску» — останньої великої праці Артура Шопенгауера. Назву автор підібрав якнайкраще. У творі він розмірковує про те, як «провести своє життя приємніше та щасливіше». І, можливо, рецепт підходить не кожному, але з їдкими та безжальними зауваженнями складно не погодитись усім. «Іноді нам здається, що ми сумуємо за якимось віддаленим місцем, тоді як насправді ми сумуємо за тим часом, який ми там провели, молодший і бадьоріший, ніж тепер. Так дурить нас час під маскою простору». «Багатство подібне до солоної води, чим більше її п'єш, тим сильніша спрага.

Це стосується й слави». «Гіркославство робить людину балакучою, а гордість — мовчазною». «Справжня самоповага вселяє нам відповідати на образу повною байдужістю». «Будь-який розум залишиться непоміченим тим, хто сам його не має». «Дуже часто і, мабуть, справедливо стверджують, що дуже обмежена в розумовому відношенні людина, по суті, найщасливіша, хоча ніхто й не позаздрить такому щастю». «Наодинці нікчемна людина відчуває свою нікчемність, великий розум — свою велич, словом, кожен бачить у собі те, що вона є насправді».

«Афоризми життєвої мудрості» спочатку публікувалися у першому томі збірки «Доповнення та пропуску» — останньої великої праці Артура Шопенгауера. Назву автор підібрав якнайкраще. У творі він розмірковує про те, як «провести своє життя приємніше та щасливіше». І, можливо, рецепт підходить не кожному, але з їдкими та безжальними зауваженнями складно не погодитись усім. «Іноді нам здається, що ми сумуємо за якимось віддаленим місцем, тоді як насправді ми сумуємо за тим часом, який ми там провели, молодший і бадьоріший, ніж тепер. Так дурить нас час під маскою простору». «Багатство подібне до солоної води, чим більше її п'єш, тим сильніша спрага.

Це стосується й слави». «Гіркославство робить людину балакучою, а гордість — мовчазною». «Справжня самоповага вселяє нам відповідати на образу повною байдужістю». «Будь-який розум залишиться непоміченим тим, хто сам його не має». «Дуже часто і, мабуть, справедливо стверджують, що дуже обмежена в розумовому відношенні людина, по суті, найщасливіша, хоча ніхто й не позаздрить такому щастю». «Наодинці нікчемна людина відчуває свою нікчемність, великий розум — свою велич, словом, кожен бачить у собі те, що вона є насправді».